Які варіанти вирішення «квартирного питання» луцькі переселенці пропонують меру

Представники громадської організації «Переселенці Криму та Донбасу» звернулись до міського голови Луцька з проханням допомогти у вирішення питання з житлом, оскільки чимало осіб не мають коштів для того, аби винаймати його постійно.

Про це стало відомо під час особистої зустрічі переселенців Криму та Донбасу з Миколою Романюком сьогодні, 16 лютого.

Представники ГО зазначили, що нині, згідно з даними Департаменту соціальної політики Луцька, в місті проживає 744 дорослих зареєстрованих переселенця з Криму та Донбасу. Вони подякували за надані пільги та постійну допомогу. Проте зазначають, що багато людей не в змозі платити за оренду 2-3 тисячі гривень на місяць, тому що далеко не всі знайшли роботу, і доходів вистачає лише на харчування та сплату комунальних послуг, які все дорожчають.

Тим не менш, переселенці зазначають, що вони не просять вирішення своїх проблем за рахунок інших верств населення, а лише пропонують свої варіанти:

«Ми не просимо надати нам щось готове, за рахунок пільгових категорій громадян або інших жителів міста. Ми знаємо, що в Луцьку багато громадян, які потребують допомоги держави, і до них щодня додаються учасники АТО та їхні сім’ї. Ми хочемо брати активну участь у житті міста, прикладати свої зусилля, свою працю у вирішенні місцевих проблем».

Серед варіантів, запропонованих представниками громадської організації, є пропозиція використати недобудови, гуртожитки та об’єкти, які можна було б використовувати у якості житла після ремонту.

«Нещодавно прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк запланував провести інвентаризацію «недобудов», гуртожитків з готовністю 80%, і, добудувавши, передати їх переселенцям. Це чудова ідея, але чекати, поки вона реалізується в рамках країни, доведеться дуже довго. Зі свого боку, готові докласти максимум зусиль для знаходження міжнародних інвесторів, які готові виділити кошти на реконструкцію цих будівель як гуманітарну допомогу», — кажуть представники ГО.

Проте, у відповідь на це міський голова зауважив, що таких об’єктів у міській комунальній власності немає. З його слів, більшість промислових підприємств з часів СРСР збереглись, як і об’єкти соціальної сфери, «закріплені» за ними. В гуртожитках і далі живуть люди, тому, з його слів, зараз навіть немає можливості виділити кімнату.

Також переселенці готові брати участь в будівельно-відновлювальних роботах по методу народної будови (модель радянських МЖК). На їх думку, Луцьк може стати першим містом України, який буде на ділі системно і комплексно, вирішувати проблеми з надання повноцінного житла переселенцям.

Серед альтернативних варіантів вирішення проблеми вільних квадратних метрів – заміська забудова. Щоправда, своїм правом громадянина України на отримання земельної ділянки переселенці скористатись не можуть. Мовляв, вже декілька відмов сільських рад у наданні переселенцям земельних ділянок на території їхніх сіл. Аргументують вони всі однаково: «Землі немає», хоча ті самі райони стоять у переліку земельного реєстру, з я кого вони і брали інформацію.

«Також ми знаємо про можливості розпаювання земель і виділення земельних ділянок. Напевно, мається якась кількість такої землі в Луцьку, хотілося б знати про це. Якщо є можливість виділення ділянки землі в одному місці для будівництва кількох багатоповерхових будинків для переселенців, це було б вирішенням питання», — додають представники ГО.

На це міський голова відповів, що йому потрібен список осіб, які готові жити в селі, і їм для цього потрібні земельні ділянки. Його він обіцяв передати компетентним особам, які працюватимуть з ним.

Також є пропозиція одного з інвесторів надати безкоштовно німецькі модульні будинки переселенцям Луцька за умови наявності землі і можливості підключення комунікацій.

«З ним зараз ведуться перемови, але останнє слово буде за владою міста», — каже виконувач обов’язків голови ГО «Переселенці Криму та Донбасу» Олена Черенкова.

З її слів, нині в Кабінеті міністрів триває оформлення відповідних дозвільних документів, після чого їх будуть давати на кожну окрему область, в залежності від кількості вимушених переселенців, яких прийняв той чи інший регіон.

На це Микола Романюк відповів, що йому потрібно детально вивчити це питання, оскільки він як міський голова не знайомий з конкретним документом, який підтверджує майбутню видачу модульних будинків для переселенців.

«Проте, ця ідея має право на життя. І тут можна було б знайти земельні ділянки», — прокоментував він.

Разом з тим зауважив, що на Волині, свого часу, було чимало військових частин. Свого часу, до них буди підведені всі комунікації, а самі вони були розміщені в мальовничих місцях області. Тому, з його слів, якщо деякі з них збереглись, то і їх можна розглядати як варіант житла для переселенців.

Наостанок міський голова пообіцяв, що доручить вирішення цього питання посадовцям та зробить все можливе, що в його силах. Наступну зустріч щодо вирішення цього питання із заступником Луцького міського голови з питань діяльності виконавчих органів Луцької міської ради Ларисою Соколовською запланували вже на завтра. Натомість переселенці ще раз подякували за допомогу не тільки меру міста, але й всім лучанам.

«А взагалі, дуже дякуємо. Тому що Луцьк дуже добре прийняв людей, які сюди приїхали. Хочемо особисто подякувати за теплий прийом. Дуже вдячні, люди дуже гарно реагують і співчувають нам», — зауважили вони.